Наталя Волошко
„Жінка, яка в мені…”
Від автораПоезіяФотогалереяГостьова книга
Поезія
Диптих

І
Паводок волосся
вдосвіта — такий непослух!
Ніяк не приборкується
в тугий скрутіль,
бо надто пам’ятає руки,
що розплітали його вночі…

ІІ
Перукарка:
у чім купаєте волосся,
що воно таке шовкове?
Як їй знати,
що людство
ще не винайшло
ніжнішого дійства,
ніж дотик
  люблячих рук…

  

* * *

d.babych
© 2005 Наталя Волошко
natalya@voloshko.com.ua